Життя — найвища цінність: відверта розмова з підлітками про важливе

У сучасному світі підлітки щодня стикаються з великою кількістю викликів: непорозумінням, тривогою, самотністю, конфліктами, труднощами у спілкуванні з однолітками та дорослими, переживаннями щодо майбутнього. Саме тому надзвичайно важливо створювати для дітей простір, у якому вони можуть говорити про свої почуття, бути почутими та знати, що поруч завжди є люди, готові підтримати.

З цією метою з учнями 7 - А класу було проведено психоедукаційне заняття на тему «Життя — найвища цінність».

Про важливе -  відверто і з розумінням

Під час зустрічі було порушено одну з найскладніших і водночас надзвичайно важливих тем - дитячий та підлітковий суїцид. Говорити з дітьми про такі питання непросто, проте мовчання не завжди захищає. Натомість відкрита, делікатна й довірлива розмова може допомогти підлітку зрозуміти, що його переживання важливі, а у складні моменти не потрібно залишатися наодинці зі своїми проблемами.

Разом з учнями ми говорили про цінність і неповторність людського життя, про емоції та переживання, які іноді бувають надто складними, про важливість підтримки та вміння вчасно звернутися по допомогу.

Особливу увагу було приділено формуванню розуміння того, що просити про допомогу - не соромно і не означає бути слабким. Навпаки, це важливий крок до турботи про себе. Поруч можуть бути батьки, друзі, вчителі, практичний психолог та інші дорослі, яким дитина довіряє.

Коли розмова допомагає зрозуміти себе

Підлітковий вік — це особливий період пошуку себе. Саме в цей час виникає багато запитань:

• Хто я? 

• Чи розуміють мене інші? 

• Що я відчуваю? 

• Чому іноді буває сумно або тривожно? 

• Кому можна довірити свої переживання? 

• Яким я бачу своє майбутнє? 

Не завжди підлітку легко відразу розповісти про те, що його турбує. Іноді звичайне запитання може стати початком щирої розмови, а уважне слухання  - тією необхідною підтримкою, якої так потребує дитина.

Саме тому важливо не лише говорити з підлітками, а й чути їх.

«Між нами»: простір для щирого діалогу

Особливо цікавою частиною заняття стала розмовна гра «Між нами». Ігровий формат допоміг створити невимушену атмосферу та залучити учнів до активного спілкування.

Кожна картка - це не просто запитання. Це можливість зупинитися, подумати, краще зрозуміти себе, висловити власну думку та почути інших.

Учні із зацікавленням долучилися до гри, обговорювали запропоновані ситуації, ділилися думками та розмірковували над важливими питаннями. Такий формат дозволяє говорити про серйозне природно й невимушено, без страху бути неправильно зрозумілим.

Бути почутим — важливо

Психоедукація - це не лише отримання нової інформації. Це можливість навчитися розуміти себе, власні емоції та поведінку інших людей. Це формування важливих життєвих навичок: уміння говорити про свої почуття, долати труднощі, підтримувати інших і звертатися по допомогу тоді, коли вона потрібна.

Життя варте того, щоб жити

Кожна людина унікальна. Кожна дитина має право на підтримку, розуміння, турботу та можливість бути почутою.

Іноді одна щира розмова може стати початком важливих змін. Одне запитання — допомогти дитині відкритися. Одне уважне: «Як ти?» -  відчутити, що вона не сама.

Тому так важливо вчити наших дітей цінувати життя, берегти себе, не залишатися наодинці зі своїми переживаннями та пам'ятати: навіть найскладніші моменти не тривають вічно, а поруч завжди може знайтися людина, готова вислухати й підтримати.

❗Життя варте турботи.

❗Життя варте надії.

❗Життя варте того, щоб жити.

Практичний психолог продовжує створювати безпечний простір для спілкування, підтримки та психологічного розвитку учнів, адже турбота про психічне здоров'я дітей - це важлива складова збереження їхнього життя та щасливого майбутнього💚💛💙

 

Цікаве заняття з практичним психологом у 1 класі: адаптація першокласників через гру та емоції

 Сьогодні в 1 класі відбулося тепле й дуже важливе заняття з практичним психологом, присвячене адаптації першокласників до Нової української школи. Діти тільки починають свій шкільний шлях, і саме такі зустрічі допомагають їм відчути себе впевненіше, познайомитися ближче один з одним і зрозуміти, як комфортно жити в класному колективі.

Особливою радістю став візит гостей: до першокласників у гості прийшли першокласники з «Лісової школи» разом зі своїм наставником. Діти з двох класів швидко знайшли спільну мову, обмінялися посмішками й разом долучилися до активностей.

Заняття розпочалося зі знайомства. Психолог створила атмосферу довіри, де кожен учень мав можливість розповісти про себе. Особливу увагу було приділено тому, щоб діти вчилися говорити про себе добре. Відповідаючи на питання «Який я?» та «Яка я?», першокласники називали свої сильні сторони. Хтось говорив: «Я добрий», хтось — «Я сміливий», «Я вмію дружити», «Я допомагаю», «Я кмітливий». Це був важливий момент: діти вчились помічати в собі хороше і вголос про це казати. Така практика допомагає формувати позитивну самооцінку саме в той період, коли дитина тільки звикає до нової ролі учня.

Після знайомства психолог запропонувала разом подумати про правила, за якими клас буде жити. І тут сталося найцікавіше - першокласники самостійно пропонували правила, яких вони готові дотримуватися в школі. Діти активно висловлювали свої ідеї, і разом з’явилися чіткі й зрозумілі пункти:

1. Навчання і дисципліна!

2. Слухати вчителя!

3. Поважати друзів!

4. Чистота й порядок!

Ці правила не нав’язали зверху - їх сформулювали самі учні. Саме тому вони стали більш усвідомленими і «своїми».

У роботі психолог використовувала м’які іграшки - зайчика, гномика, сову, білку і дракончика. Вони допомогли створити легку, ігрову атмосферу. Діти охоче виконували цікаві вправи, рухалися й усміхалися. Клас наповнився теплом і відчуттям підтримки.

Таке заняття - чудовий приклад того, як у Новій українській школі дбають не лише про знання, а й про емоційний комфорт дитини. Першокласники навчилися:

• говорити про свої сильні сторони:

• помічати хороше в собі;

• самостійно домовлятися про правила спільного життя в класі;

• і, що особливо цінно, познайомилися з новими друзями з «Лісової школи».

Учні вийшли з заняття з усмішками, новими знаннями про себе і відчуттям, що вони - справжня команда. А це найкращий початок шкільного життя.

🌀 Як малювати спіралі, щоб заспокоїтись: покрокова техніка саморегуляції

 Ви коли-небудь помічали, що машинально малюєте кола або завитки на полях зошита під час розмови або наради? Це не звичка і не нудьга. Це ваш мозок сам шукає спосіб заспокоїтись.

Малювання спіралей — одна з найпростіших і найдієвіших технік саморегуляції в арттерапії. Вона не потребує художніх навичок, спеціального обладнання і займає лише кілька хвилин. Але щоб техніка справді працювала — важливо знати, як її виконувати правильно.

Що відбувається в мозку, коли ми малюємо спіраль

✅Ритмічний безперервний рух руки активує парасимпатичну нервову систему — ту саму, що відповідає за стан спокою і відновлення. Одночасно знижується активність мигдалеподібного тіла, яке «запускає» тривогу і стресові реакції.

Простіше кажучи: рука рухається — і тіло отримує сигнал «небезпеки немає». Думки сповільнюються. Дихання вирівнюється. Напруга відпускає.

Що вам знадобиться

📙Аркуш паперу — будь-який. Ручка, олівець або фломастер. Два-три вільних хвилини. Більше нічого.

📌Покрокова техніка

Крок 1. Створіть умови

Сядьте зручно. Покладіть аркуш горизонтально або вертикально — як вам природніше. Зробіть один повільний видих перед тим як починати.

Крок 2. Поставте точку в центрі

Не на краю аркуша, а приблизно в центрі. Це ваша точка початку — і символічно, і практично: спіраль розкручуватиметься назовні, і вам потрібен простір.

Крок 3. Починайте рух — повільно і безперервно

Від центральної точки ведіть лінію по колу, поступово збільшуючи радіус. Не відривайте ручку від паперу. Саме безперервність руху — ключ до техніки.

Темп — повільний. Не поспішайте. Уявіть, що лінія «дихає» разом з вами.

Крок 4. Стежте за лінією, а не за думками

Якщо думки приходять — не боріться з ними. Просто повертайте увагу до лінії. Де зараз рука? Яким є натиск? Рівна лінія чи хвиляста? Ця м’яка увага до процесу і є медитацією в дії.

Крок 5. Завершіть, коли відчуєте готовність

Спіраль не має бути «правильної» форми або певного розміру. Коли відчуєте, що дихання стало спокійнішим — можна зупинитись. Або продовжувати стільки, скільки потрібно.

Варіанти техніки

Якщо тривога сильна — малюйте великі, розмашисті спіралі з натиском. Тілу потрібно «вийти» через рух.

Якщо потрібно зосередитись — малюйте дрібні, щільні спіралі, зосереджуючись на точності лінії.

Якщо хочеться відпустити — малюйте вільною рукою, не контролюючи форму. Нехай рука рухається сама.

Коли застосовувати

Техніка підходить у будь-який момент, коли відчуваєте тривогу, злість, перевантаження або емоційне заціпеніння. Її використовують у роботі з дітьми, дорослими в кризових станах, людьми з ПТСР. Вона безпечна, не потребує підготовки і працює навіть тоді, коли слова не допомагають.

Спіраль як символ

У багатьох культурах спіраль — символ руху, розвитку і повернення до себе. Не випадково наш мозок інтуїтивно тягнеться до цієї форми в момент стресу. Малюючи спіраль, ми буквально «повертаємось» до внутрішнього центру — до стану, де є рівновага.

Спробуйте просто зараз. Аркуш. Ручка. Одна безперервна лінія. 

Безбар’єрність – крок до рівності

Що таке безбар'єрність?

Безбар'єрність - це коли кожна людина, незалежно від того, чи має вона інвалідність, чи ні, може зручно і самостійно користуватися простором, транспортом, школою, магазинами, парками і інтернетом.

Це не просто «пандуси для людей на візках». Це набагато ширше.

У рамках Національного тижня безбар’єрності практичним психологом Барабойської гімназії, було проведено інформаційну годину для учнів 8 класу на тему «Безбар’єрність – крок до рівності».

Під час заходу учні ознайомилися з поняттям безбар’єрності, обговорили важливість створення рівних можливостей для всіх людей незалежно від віку, стану здоров’я чи особливостей розвитку. Особливу увагу було приділено темам толерантності, взаємоповаги, підтримки та емпатії у спілкуванні.

У ході інформаційної години школярі активно долучалися до обговорення життєвих ситуацій, висловлювали власні думки щодо подолання стереотипів та бар’єрів у суспільстві. Також восьмикласники взяли участь у вікторині «Знай і поважай різноманіття», під час якої мали змогу перевірити свої знання, проявити кмітливість та ще раз переконатися у важливості поваги до кожної людини.

Захід сприяв формуванню у підлітків розуміння того, що безбар’єрність - це не лише про фізичний простір, а й про повагу, рівність і людяність. 

Безбар’єрність - це не милосердя. Це справедливість і повага.

Заняття з елементами тренінгу «Чого насправді хоче шкільний булер?! Техніки захисту від агресора».

З метою формування безпечного освітнього середовища та розвитку навичок ненасильницького спілкування з учнями 6-А та 6-Б класів було проведено інтерактивне заняття з питань протидії булінгу на тему: «Чого насправді хоче шкільний булер. Техніки захисту від агресора».

Під час заняття учні обговорили причини виникнення булінгу, ознаки агресивної поведінки та емоції, які можуть приховуватися за поведінкою булера. Особливу увагу було приділено тому, що агресор часто прагне привернути увагу, отримати владу над іншими або приховати власні страхи та невпевненість.

У ході інтерактивних вправ, рольових ситуацій та дискусій школярі вчилися розпізнавати прояви булінгу, правильно реагувати на образи та конфлікти, а також підтримувати одне одного. Учні ознайомилися із 7 техніками захисту від агресора, серед яких: уміння зберігати спокій, впевнено говорити «ні», уникати провокацій, звертатися по допомогу до дорослих, підтримувати друзів, контролювати власні емоції та не залишатися наодинці з проблемою.

Заняття проходило у дружній та довірливій атмосфері. Учні активно брали участь в обговореннях, висловлювали власні думки та ділилися життєвими прикладами. Проведений захід сприяв підвищенню рівня обізнаності дітей щодо проблеми булінгу та формуванню навичок безпечної поведінки у шкільному середовищі.

💚💛Разом створюємо школу, у якій панують повага, підтримка та доброзичливість!