Як впоратися з гнівом?

Гнів - наче розпечена лава, що вивергається з вулкану. Ми бачимо цю лаву і думаємо, що проблема - в ній. Але ми гніваємося не тому, що злі від природи. Так само, як вулкан вибухає - не через лаву, а через процеси, які відбуваються всередині нього.

Тож наша злість - це лише наслідок процесів всередині нас - якихось пригнічених емоцій, незадоволених потреб. Цей гнів сигналізує, що ми (умовно) в небезпеці. Так, наш мозок сприймає накопичені емоції провини, ревнощів, розчарування тощо - як “небезпеку”. І видає алярм “МЕНІ ПОГАНО, ЗРОБИ З ЦИМОСЬ ЩОСЬ” у вигляді злості.

Чи було з вами таке:

👉 в кінці робочого дня ви повертаєтесь додому і якась дрібниця (на кшталт брудного посуду чи розлитого молока) змушує вас “вивергати лаву”?

👉 ваші діти галасують, істерять, зчинили бійку і ви вже не в силах себе стримувати?

👉 у вас все падає з рук, нічого не вдається і ви злитеся на себе?

Знайомі ситуації? В кожній з них гнів стає сигналом, що щось пішло НЕ так. Щось накопичилось і вибухнуло гнівом. Спробуйте опанувати себе і запитати:

✅ Чому я злюсь насправді?

✅ Які з наведених на картинці емоцій-першопричин я пригнічувала/в всередині себе?

✅ Які мої базові потреби незадоволені (сон, їжа, відпочинок, час на себе, спілкування)?

✅ Що може полегшити мій стан?

Арт-терапевтична вправа «Сльоза довіри»

 ❣️Вправа, дає сльозам можливість литись символічно, у простому малюнку, щоб повертався затишок у життя.

✍️По периметру аркушу паперу намалюйте будь-яку рамку, яка відчувається вами як дуже витривала, міцна, спроможна захистити від будь-чого.

Будь-де всередині аркуша намалюйте символічно ваш біль, смуток (можна навіть зобразити звичайні каракулі). 

☝️Не треба згадувати болісні подробиці. Лише символ фарбами або олівцями (якщо їх немає, можна малювати просто ручкою).

На іншому аркуші намалюйте велику краплину або кілька краплин - сльози.

 Саме цих краплин достатньо.

З аркушу з намальованими краплинами зробіть ще менші краплинки, розриваючи цей аркуш на дрібні шматочки. Нехай біль та смуток зменшується так само, як розмір сліз.

Цими маленькими шматочками паперу, цими сльозами посипте перший малюнок (де намальовано біль) - наче сльози омили його, наче пішов цілющий дощ.

Уявіть, що після такого дощу посеред болі та смутку обов‘язкого має вирости нове життя. Як після вітрів та дощів виростає нове - життя рослин.

Домалюйте на «политому» першому малюнку таке нове життя, що може проклюнутись після дощу. Це може бути пролісок або ж бруньки на дереві. Це може бути щось маленьке, але це початок, за яким буде слідувати життя.

При цьому шматочки розірваного паперу можуть залишатись на малюнку, можуть переміщуватись, або можуть бути відкинутиму в сторону, в сміття. Як вам комфортніше.

Наприклад, коли я сама вперше робила цю вправу, ці шматочки стали замість дощу зігріваючим килимом для мого паростку. Подібні трасформації можуть бути і у вас.

Чи потребує це нове, що з‘явилось на малюнку, більшого поливу або захисту та теплого сонечка?

Намалюйте усе, що допоможе новому життю рости далі, що надасть впевненості та безпеки.

🌺Побудьте з цими позитивними почуттями.

Що на малюнку стало для вас самим приємним?

Що на малюнку надає надію?

Що на малюнку показує приклад сили та витривалості?

Що на малюнку допомагає новому життю бути й розвиватись?

Які якості, яка сила знадобилась для продовження цього життя?

Як це про вас і ваші якості?

Це те, що є й вашою опорою.

Це те, про що варто пам‘ятати.

Це те, що продовжує бути завжди вашим.

У чому це допоможе вам надалі?

Чому варто скористатись цією силою саме зараз?

Яка фраза, девіз допоможе вам триматись своєї сили?

Схема захисту особистих кордонів

 📍Спочатку коротко зупинимося, які ж межі бувають:

1.Фізичні - особистий простір і задоволення фізіологічних потреб організму. Порушення фізичних кордонів може бути в формі занадто тісного і близького контакту з вами без вашого бажання (близько підійти, заходити в кімнату без стуку і т.д.)

2. Емоційні - те, скільки енергії ви готові віддати іншій людині, наприклад, у формі допомоги, підтримки, відповідей на особисті питання і т.д. Порушення емоційних кордонів - неконструктивна критика, занадто особисті питання, вивалювання своїх почуттів іншій людини без її дозволу.

3. Часові - усвідомлення своїх пріоритетів і вміння відмовлятися від того, що не є пріоритетом прямо зараз. Порушення часових меж: запізнення, що порушують час іншої людини, звернення за професійною допомогою в особистий час і без оплати.

4. Інтелектуальні - повага чужої думки, ідей, прийняття того, що кожен має право на свою точку зору і право не ділитися своєю думкою з будь-якого питання.

5. Матеріальні - захист особистої власності, відмова ділитися своїми речами, встановлення правил користування вашими речами.

Особливість особистих кордонів - їх гнучкість. У різних ситуаціях, життєвому контексті, з різними людьми ви можете змінювати межі допустимого - свої кордони, запитуючи себе:

- А як це для мене?

І орієнтуючись на внутрішні відчуття (часом тіло і емоції кращий орієнтир, ніж розум)

Якщо ви відчуваєте, що кордони порушені, то позначити і захистити їх вам допоможуть наступні дії.

📍Схема захисту особистих кордонів

1. Позначити факт порушення - наприклад, хтось зауважує про вашу зовнішність (психологічні кордони), або наступили на ногу (фізичні кордони).

2. Визначити свої емоції і почуття - мені неприємно, коли ти приділяєш увагу моїй зовнішності / я злюся, коли ти ... / мені боляче ... і т.д.

3. Попросити перестати так робити чи самостійно зупинити дію - тут можуть бути самі різні варіанти: від прохання припинити до фізичного дистанціювання, припинення стосунків. В інтернет-просторі - блокування контакту як дистанціювання і самостійне припинення дії. Все залежить від конкретної ситуації.

Чим більше практикуєте, тим простіше раз по раз відстоювати свої кордони в різних сферах вашого життя.

Ми самі будуємо своє життя, і самі відстоюємо кордони🧩

Що робити коли виникає апатія?

Апатія – якщо перекласти дослівно – грецькою означає «відсутність пристрасті». У психіатрії та психології під ним мають на увазі стан відчуженості, байдужості, відсутності прагнень і бажань.

В тій чи іншій мірі це почуття знайоме будь-якій дорослій людині. Однак, на щастя, досить нечасто це стає проблемою, що спонукає до пошуку виходу самостійно, або зверненням до фахівця.

☝️Чи є апатія захворюванням – ні, це стан який може виникати як у зовсім психологічно здорових людей, так і бути ознакою цілого ряду патологічних станів.

🔵Коли може виникнути апатія і у кого?

Як сказано вище у кожної здорової людини яка перевтомлена, перебуває в стані тривалого стресу, перенесла важку хворобу і багато іншого.

Однак апатія супроводжує багато серйозних психічних проблеми на першому місці серед яких, безумовно стоять депресії будь-якого рівня. Можна сказати, що апатія буває без депресії, але не буває депресії без апатії.

🔵☝️Якщо ви відчуваєте що ваш стан можна назвати апатичним – постарайтеся відпочити, проконтролювати достатній ваш сон по тривалості і якості, Задумайтесь чи досить добре ви харчуєтеся. Постарайтеся хоча б тимчасово обмежити себе від соціальних мереж. Якщо при вище названих умовах стан не нормалізується, затягується, або причини такого стану для вас не очевидні – зверніться на консультацію до фахівця, і тоді ваше «тіло» скаже вам «спасибі».🙌

Турбуйтеся про себе 💚

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ): Плюси та Мінуси

📕 Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) - це неврологічний розлад, який часто впливає на дітей, але може залишатися з ними і в дорослому віці. Цей розлад характеризується проблемами уваги, гіперактивністю та імпульсивністю. Давайте розглянемо деякі плюси та мінуси цього розладу:

✅ Плюси:

1. Креативність: Багато людей з РДУГ мають високий рівень креативності та здатність думати за межами шаблонів.

2. Енергія: Гіперактивність може бути джерелом безмежної енергії, що дозволяє досягати великих успіхів у різних сферах життя.

3. Інтенсивність уваги: Хоча увага може бути розірваною, але коли особа зосереджується на чомусь, вона може віддати цьому завданню максимальну увагу.

🔻 Мінуси:

1. Навчальні труднощі: РДУГ може ускладнити навчання в школі через проблеми з увагою та концентрацією.

2. Міжособистісні проблеми: Гіперактивність та імпульсивність можуть призводити до проблем в спілкуванні та взаємодії з іншими.

3. Стрес: Постійні труднощі з увагою та непосидючість можуть призвести до стресу та втоми.

📌 Висновок:

Хоча РДУГ може створювати значні виклики в повсякденному житті, важливо пам'ятати, що цей розлад також має свої позитивні аспекти. Розуміння та підтримка можуть допомогти людям з РДУГ впоратися з труднощами і реалізувати свій потенціал.

До дня матері. Антистрес

 

Батькам. Емоційна безпека. Що це?

 1. Це коли ти заплакав, і близька людина каже: Розумію, тобі сумно. Іди, я обійму тебе», а не «Подивися на себе в дзеркало, яка ти не гарна, коли плачеш» або «Плачуть лише слабаки»…⠀

2. Це коли ти хвилюєшся, і серце йде в п'яти, а тобі кажуть: Це нормально, з тобою все гаразд. Будь-хто б хвилювався на твоєму місці. Все буде добре, ти впораєшся» замість «Треба було раніше головою думати, тебе сюди насильно ніхто не тягнув».

3. Це коли ти образилася, і тебе питають: «Все гаразд? Щось не так? Мені здається, я тебе чимось тебе зачепила» замість: «Ну йди, йди – на ображених воду возять», «Подуйся, може, полегшає».

4. Це коли дитина кричить про новонародженого малюка: «Віднесіть його назад! Я не хочу його бачити!», а ви відповідаєте: «Я люблю тебе, як і раніше, і завжди любитиму, йди до мене», замість «Закрий свій рот! Щоб я не чула таких слів!».

5. Це коли дитина боїться, і ви кажете йому: «Розкажи мені про те, що тебе лякає. Я теж боялася в дитинстві, я тебе розумію» замість «Досить вигадувати дурницю», «Ти що, боягузко»?, «Ну і фантазія».

6. Це коли дитина сердиться, і ви кажете: «Я розумію, тебе це розлютило» замість «Хороші дівчинки не зляться» або «Коли ти така злюка, я тебе не люблю».

7. Це коли ви жахливо втомилися, і все вас дратує, а вам кажуть: Ти так втомилася. Чим я можу допомогти?" замість «Ти цілий день вдома відпочиваєш із дітьми та ще чимось незадоволена».

😇 Як комфортно і безпечно бути поряд з тими, хто здатний почути, зрозуміти, підтримати та допомогти.

⠀Коли ніхто не знецінює твої почуття, не заперечує їх і не засуджує тебе за те, що відбувається з тобою.

Прийняття. Підтримка. Розуміння.

Ви можете стати саме такою людиною для своєї дитини 💜 Навіть якщо вам цього не вистачало в дитинстві.

ВПРАВА "БЕЗПЕЧНЕ МІСЦЕ"

 Цю вправу можна використовувати для подолання стресу, тривожності та страху. Вона призначена для самозаспокоєння.

🏞️Пригадайте та уявіть місце, в якому вам абсолютно безпечно та комфортно. Це може бути реальне місце або вигадане. Важливо, щоб у ньому не було людей.

🟢Сядьте зручно, закрийте очі, розслабтесь, дихайте глибоко.

🟢Уявіть себе у цьому безпечному місці.

🟢Сфокусуйтесь на візуальній частині вашого безпечного місця, на звуках, тактильних відчуттях, запахах.

🟢Зверніть увагу на відчуттях розслабленості та спокою в тілі, на тому, як сповільнюються думки.

✅Якщо вас відволікають сторонні звуки, можна включити музику або одягнути навушники.

✅Якщо ви маєте проблеми зі сном, робіть цю вправу в ліжку перед сном.

ШУКАЙТЕ та ВИКОРИСТОВУЙТЕ те, що вам додає енергії, позитивних емоцій, дозволяє відчувати себе та помічати потреби близьких.

Звертайтесь по допомогу, якщо вона необхідна!

Як можна висловити злість, не нашкодивши собі та оточуючим?

✔️ Зайнятись спортом

✔️ Зайняти себе фізичною роботою

✔️ Відверто повідомити іншу людину: "Я роздратований через тебе!" і пояснити причину цього

✔️ Прокричати все, що душа забажає, у лісі, порожній кімнаті чи в подушку

✔️ Написати листа, виразивши образу і потім його розірвати.

ПРО ПСИХОТРАВМУ

Вперше в 1905 році про психотравму заговорив Зигмунд Фрейд та ввів це поняття в медичну та психологічну практику.

ПСИХОТРАВМА розвивається під впливом багатьох причин і факторів. Всі вони обумовлені хвилюваннями та переживаннями з приводу негативних життєвих подій, горя, важкого захворювання, припинення дружніх зв'язків і т. п.

На думку психологів, прояви травми психіки схожі з наслідками важкого стресу. Навколишні помічають, що зазвичай врівноважена людина раптом стає легко вразливою для найменших неприємностей.

Така реакція нервової системи залежить від індивідуального сприйняття хвилюючих подій, власного ставлення до них, стану фізичного та психічного здоров'я, емоційної врівноваженості. На схожі події всі люди реагують абсолютно по-різному: одну ситуацію можна сприймати як трагічну, а можна розглядати її лише як звичайне непорозуміння.

ЧАСТО ПІСЛЯ ВАЖКОГО СТРЕСУ:

📌людина відчуває себе безпорадною, 

📌у всьому бачить небезпеку, 

📌не може адекватно оцінити те, що відбувається навколо

📌людину переслідує відчуття, що власне життя вийшло з-під контролю, 

📌майбутнє здається невизначеним і забарвленим в похмурі тони.

До психологічних переживань приєднуються й фізичні симптоми. По суті своїй вони психосоматичні - розлади нервової регуляції викликають численні ознаки порушень у внутрішніх органах й ендокринній системі.

НАСЛІДКИ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ТИПОВИМИ:

📍стан внутрішньої напруги;

📍підвищена тривожність;

📍постійне обдумування події, що сталася;

📍плаксивість і апатія;

📍небажання спілкуватися з ким-небудь;

📍страх за благополуччя своїх близьких.

Розібратися в причинах хворобливого стану можуть допомогти психологи та психотерапевти. Вони допоможуть подолати наслідки психотравм і уникнути можливих ускладнень.

ЧОМУ ПІДЛІТКИ ЗАВЖДИ ВТОМЛЕНІ

Прокинувся – а вже втомився. Пограв у комп'ютер – і втомився. Просто лежав на дивані, дивився у стіну – втомився.

Здається, що це вони так ухиляються від навчання чи обов’язків, але насправді найчастіше підлітки справді відчувають втому!

Тут є просте пояснення - дуже активне зростання та перебудова всього організму.

Тіло стрімко росте, витягуються трубчасті кістки, болять м'язи, може раптово набратися несподівана вага (яка часто потім іде сама собою). 

Чим швидше росте підліток, тим більше навантаження на серце. При цьому кровоносні судини відстають від бурхливого зростання серця, тому може виникнути слабкість, підвищена стомлюваність, підвищений тиск, задишка, нервозність, поганий сон.

Регуляторна система, яка підтримує постійний артеріальний тиск у будь-якому положенні тіла, у підлітків тимчасово відстає у розвитку - звідси може бути ефект "встав з ліжка - запаморочилася голова".

Центральна нервова система перебуває у стані високої активності та збудження, тому часто підлітки дуже різко реагують на якісь зовнішні події – збудження у них може переважати над гальмуванням.

Саме у підлітковому віці починається затримка фаз сну.

Мелатонін – гормон, який виробляється регулює цикл сну та неспання – починає досягати піку пізніше. Підвищуватися рівень починає з 23-00 – 00:00 і залишається високим до 8 ранку.

Тому підлітків так важко змусити піти спати раніше, а потім розбудити.

Цікаві ідеї як провести з дітьми вихідні разом

 

Як себе підтримати коли емоції зашкалюють?

 

На що варто звернути увагу в контексті психічного здоров'я і коли звертатись за допомогою

 

Вікторина "Булити чи не булити. Ось в чому питання?"

Цькування шкодить всім!

Постраждалі страждають від страху, депресії, агресії та втрати друзів.

Кривдники ризикують мати проблеми з законом і втратити друзів.

Спостерігачі відчувають провину, страх і втрачають довіру до оточуючих.

Зупинити булінг - відповідальність кожного! Яка саме, дивись на інфографіці.

👩‍🏫 За цим посиланням ви знайдете цікаву вікторину, в яку можна пограти як всім класом, так і невеликою групою https://drive.google.com/file/d/1VZKgHbMAoSZ957kbRlp4r-DsBMJJNC-_/view ❗❗Вікторина коректно працює лише з комп'ютера, з телефону відкривається, як картинки.

10 речей, які необхідно робити батькам, навіть коли ваша дитина стає підлітком

 💖Обіймати, цілувати (якщо не дозволяє, все одно намагатись і чекати – це колись закінчиться). 

💖Робити спільні сімейні вечері (хоча б іноді, хоча б вийти поїсти піци, хай навіть під похмуре обличчя).

💖Бажати доброї ночі, поправляти ковдру перед сном.

💖Дізнаватись, як справи, розпитувати про друзів, слухати шкільні плітки та переживання.

💖Дивитись разом кіно.

💖Бути на боці своєї дитини у будь-якій ситуації

💖Пробачати і не тримати образи і зла.

💖Не чекати, що підліток відразу буде відповідальним і в усьому розбереться з першого разу.

💖Пам'ятати, що дорослі тут - все ще ми, і на нас лежить відповідальність за ці відносини.

💖Казати "я люблю тебе".

Профілактика вигорання у педагогів

 Кінець навчального року дуже напружений час як для учнів, так і для вчителів. Потурбуйтеся про себе, перевірте - чи нема у вас ознак вигорання.

Вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Вона починає негативно ставитись до роботи та предмету своєї професійної діяльності, у неї знижується самооцінка.

Це захисний механізм організму, який часто не усвідомлюється.

Емоційному вигоранню піддаються не тільки люди зі стажем. Серед молодих вчителів є відсоток таких, які швиденько вигорають і знаходять собі іншу роботу.

У результаті постійних стресів у людини може розвинутись негативне сприйняття світу: все погано, ніякого позитиву в принципі не буває, усі люди злі, підлі, вас завжди надурять. Це стає життєвою позицією. Ти розумієш, що нема в цієї людини жодної радості в житті. Вона собі їх не дозволяє.

Психологічні поради "Як побороти страх зробити помилку?"

Нав'язливе бажання зробити все правильно псує людям життя, адже їм складно спілкуватися з незнайомцями і займатися творчістю, вони не розуміють своїх бажань. Інколи таким людям складно наважитися на таку банальну річ, як купівля нового одягу: будь-які зміни лякають. 

*Звідки береться цей страх?* Можливо, це через батьків, які постійно були незадоволені поведінкою дитини або ж карали за помилки. Або через вчителів, які висміювали за невдачі.  

У результаті дитина, яка росла в такій атмосфері, стає дорослим, якому непросто спілкуватися та проявляти себе. Адже в житті немає чітких правил, яких треба дотримуватися. А отже, неможливо робити все правильно і без помилок. Тому такі люди в багатьох випадках не досягають успіху, адже залишаються осторонь, бо нічого не роблять через страх помилитися. 

Але є й хороші новини: бути спонтанним – це навичка, а отже, цього можна навчитися.  

Допоможе вправа “Неправильні назви”

🔸 Вказуйте на вибіркові предмети навколо вас та називайте їх неправильними словами: на стілець кажіть собака, а на машину – чотири. 

Спробуйте прямо зараз. Вправа займає приблизно 30 секунд. Саме тому її можна виконувати будь-де: поки їдете в метро або навіть у ліфті. 

🔸 Після цього проаналізуйте, як поводиться мозок. Найімовірніше, він буде прагнути внести в цей хаос якийсь порядок. Наприклад, подавати слова з однієї категорії: дерево, ліс, квітка, листок. Або тільки іменники. 

🔸 Опирайтеся цьому прагненню мозку повернути нас на шлях правильності. Для цього виконайте вправу ще раз. Але вже тепер використовуйте словниковий запас максимально. 

Ця вправа навчить бути спонтанними “тут і зараз”. 

Тренуйтеся щодня і з часом ви позбудетеся бажання робити все правильно. Як наслідок, будь-які рішення будуть прийматися швидше, навіть у бажанні обирати нетиповий для вас одяг. Зрештою, буде легше відкритися для нових можливостей і кращого життя.

©Психологічна підтримка

Які бувають реакції на травматичні події?

 Емоційні та фізичні реакції, які слідують за травматичною подією, зазвичай є дуже інтенсивними, лякають і навіть  можуть викликати ваше здивування, адже ви не очікували, що можете реагувати так. 

Проте пам'ятайте, що все, що ви відчуваєте внаслідок впливу травматичної події, є нормальними реакціями на ненормальні обставини. 

Після перенесеної травматичної події людина може відчувати:

😥Смуток

•Почуття глибокого смутку зазвичай виникає, якщо сталася трагічна смерть, якщо хтось був поранений або подія спричинила серйозні руйнування. 

🥺Безпорадність

•Травматичні інциденти, як правило, надто сильні (надпотужні). Вони ніби 

викреслюють найкраще в нас і змушують відчувати безсилля, нездатність виконувати будь-які справи та впливати бодай на щось.

😩Повторне переживання події

•Враження, отримані під час події,

можуть бути настільки сильними, що їхнє переживання продовжуватиметься дуже довго: часто бувають спалахи спогадів, сни, в яких відтворюються почуття, які ви відчували під час чи після події. 

•Ви раптово можете почати почуватися так, ніби подія знову відбувалася з вами.

•Переживання, що повторюються, можуть бути дуже важкими та лякати. 

🤐Заціпеніння

•Шок після події може виявлятися в тому, що ви відчуватимете заціпеніння та емоційну виснаженість. 

•Ваші звичайні

почуття на якийсь час можуть бути блоковані, і ваша здатність переживати їх може бути

зменшена. 

•Може виникнути бажання відійти від контактів з іншими людьми, вас перестане захоплювати те, що зазвичай тішило.

😬Напруга та занепокоєння

•Відчуття напруги та занепокоєння може негативно впливати на самопочуття, якість сну та відпочинку. 

•Полегшити стан може, наприклад: вираження емоцій, оволодіння техніками дихання й прогресивної м'язової релаксації та ін. 

😡Злість

•Зовсім незначна подія

може викликати у вас інтенсивне почуття агресії. Виникає відчуття, що ви не схожі на самого себе. Рідні, друзі та колеги можуть помічати деякі зміни у вашому характері.

😱Страх

•У вашому житті можуть з'явитися нові страхи, які  можуть бути пов'язані як і з тривогою щодо можливості повторення травматичної події, так і з речами, що прямо не стосуються того, що сталося. 

Супер цікаві заняття з дітьми, які відчувають тривогу

 Дані заняття, покликані зменшити прояви тривожності в дитини та полегшити неприємні емоції. Найкраще в цьому допоможуть прості у своєму виконанні  ігри.

1. Мильні бульбашки

Розслаблене дихання допоможе дитині швидше заспокоїтися. Коли ми глибоко дихаємо, активізується наша парасимпатична нервова система, і це допомагає нам швидко привести тіло в стан спокою. Але іноді буває складно навчити дитину дихати, особливо тоді, коли вона відчуває тривогу.

Найпростіший спосіб навчити дитину глибоко дихати – це пускати разом із нею мильні бульбашки. Видуваючи бульбашки, дитина робить рівномірні вдихи й видихи, а вигляд бульбашок заспокоює її.

Як виконувати:

наповніть банку мильною водою. Візьміть соломинку або трубочку, через яку пускатимете бульбашки;

покажіть дитині, як можна видути велику бульбу, зосередившись на диханні;

запропонуйте дитині спробувати пускати бульбашки самостійно. Заохочуйте її щоразу, коли вона добре виконуватиме цю вправу.

2. Банка з тривогами

Ця вправа призначена для того, щоб дитина могла висловити вголос свої тривоги й позбутися їх.

Як виконувати:

візьміть склянку або бляшанку з кришкою;

візьміть ручку й папір;

щоразу, коли дитину щось турбуватиме, вона повинна записати це на папері й покласти в банку.

Ще один варіант такої вправи – ведення щоденника занепокоєння.

3. Заспокійлива коробка

Що турбує вашу дитину? Що здатне її заспокоїти? Вам потрібно знати відповіді на ці питання.

Сядьте поряд зі своєю дитиною, зберіть в одну коробку речі, які її заспокоюють. Щоразу, коли вона відчуватиме тривогу, речі з коробки допоможуть їй заспокоїтися.

Як виконувати. Візьміть коробку й покладіть у неї речі, які подобаються дитині (наприклад, її улюблену іграшку, книгу або картинку). Сюди також можна покласти м'ячики, які дитина стискатиме, відчуваючи стрес, а також інші подібні предмети.

4. Розфарбовування камінчиків

Малювання має терапевтичний ефект. Розфарбовуючи камінчики в різні кольори, можна допомогти дитині впоратися з тривогою.

Як виконувати:

зберіть гладкі морські камінці в коробку. Скажіть дитині, що ці камінчики заспокоюють;

коли дитина починає тривожитися, запропонуйте їй узяти з коробки камінчик і розфарбувати його;

використовуйте акрилові фарби, які можна змити, якщо камінчики закінчаться.

5. Баночки з блискітками

Це заняття добре заспокоює дитину. Зробити для дитини баночку з блискітками досить легко.

Як виконувати:

вам знадобляться невелика прозора баночка з водою, гарячий клей, блискітки й харчовий барвник;

наповніть половину банки водою, додайте одну-дві краплі харчового барвника;

додайте у воду трохи блискіток;

в інших банках змішайте гель для волосся й воду. Добре перемішайте, поки гель не розтане;

додайте гель у баночку. За допомогою клею приклейте кришку до баночки.

Щоразу, коли дитина відчуватиме тривогу, дайте їй баночку й запропонуйте декілька разів перевернути її догори дном. Навчіть дитину робити повільні вдихи й видихи, коли вона спостерігає за тим, як блискітки повільно опускаються на дно.

6. Заспокійливе відео

Відчуваючи тривогу, дитина усвідомлює, що ситуація виходить із-під контролю. Але це не так. Допоможіть дитині зрозуміти, що коли вона раніше справлялася з нападами тривоги, то може впоратися й зараз. Усе, що вам для цього потрібно, – зняти відео.

Як виконувати:

попросіть дитину розповісти, що вона робить, відчуваючи тривогу. Зніміть це на відео;

дитина може навіть показати, як саме вона справляється з тривогою;

також вона може порадити іншим дітям, як упоратися з тривогою;

коли вона наступного разу відчує напад тривоги, просто покажіть їй це відео.

7. Щасливий мозок, неспокійний мозок

Це веселе заняття. Вам знадобляться аркуш паперу, олівці, клей і вирізані з журналів фрази й картинки.

Як виконувати:

на папері намалюйте два контури обличчя, повернених одне до одного;

одне обличчя назвіть «щасливий мозок», інше – «неспокійний мозок»;

запропонуйте дитині написати під зображенням неспокійного мозку все, що її турбує, або ж вирізати відповідні картинки і фрази з журналів;

під зображенням щасливого мозку дитина повинна написати все, що робить її щасливою.

8. Гра в детективів

Це чудовий спосіб допомогти дитині впоратися з тривогою і знайти логічне пояснення причин свого занепокоєння.

Як виконувати:

знайдіть занепокоєння. Запропонуйте дитині визначити, які думки змушують її тривожитися.

пошукайте докази. Наступний крок – знайти докази, щоб перевірити обґрунтованість занепокоєння дитини. Ставте запитання, щоб зрозуміти, звідки в неї беруться тривожні думки. Запитайте, що змушує її так думати: конфлікт у школі чи вдома, те, що вона побачила по телевізору тощо.

подолайте думки. Ґрунтуючись на доказах, запропонуйте дитині подолати думки, що викликають у неї тривогу.

9. Записи на папері

Записи допоможуть дитині творчо виразити свої почуття. Вони також слугуватимуть дитині нагадуванням про те, що їй до снаги побороти свою тривогу.

Ця вправа має кілька варіантів:

«Тривога каже, але я знаю». Розділіть аркуш паперу на дві колонки. Одну назвіть «Тривога каже мені», другу – «Але я знаю». У першій колонці дитина називає свої тривожні думки, у другій – логічні аргументи, які їх спростовують.

«Інструкція до тривоги». Вона допоможе дитині згадати, що їй потрібно робити, коли вона тривожиться. Записана інструкція допомагає дитині легше згадати щось.

«Я турбуюся, коли ...». Дозвольте дитині написати список речей, які її турбують. Запропонуйте внизу намалювати схвильоване обличчя.

Формуємо внутрішні опори

 🔸Психологічні опори можуть бути зовнішні — це оточуючі люди, які підтримують нас та навколишня ситуація, у якій ми перебуваємо. Але ці опори не завжди стабільні, тому є більш надійні — внутрішні.

Внутрішня опора — це компас, який допомагає в складні періоди.

З чого вони складаються?

✔️Вміння розраховувати на себе.

✔️Світогляд та усвідомлення своїх цінностей. Це є орієнтиром, ґрунтуючись на чому ми приймаємо рішення та діємо.

✔️Набутий досвід (досвід справляти у важких ситуаціях, досвід успіхів).

✔️Знання та навички. Це розуміння того, що ми вміємо, з чим можемо впоратися.

✔️Знання про свої емоції, почуття та довіра до собі. Це дозволяє орієнтуватися у ситуації та діяти виходячи з усвідомленості.

✔️Віра в себе та внутрішня сила.

✔️Взяття відповідальності за своє життя, що дозволить не залежати від іншого і вибирати те життя, яке хочеться.

✔️Збудовані власні межі.

✔️Баланс життєвих сфер, що виконує роль страховки. Якщо в якійсь із частин життя негаразди, то можна спертися на іншу для того, щоб були ресурси на подолання їх.

🔸В основному зовнішні опори з'являються в дитинстві у вигляді турботи від дорослих. Там ми отримуємо комфорт і стабільність. З часом ця зовнішня опора інтегрується і стає внутрішньою, але так відбувається не завжди. Є кілька ознак, які можуть вказувати на втрату зв'язку зі своїми опорами:

 ◽️Залежність від інших людей;

 ◽️Спроба догодити всім;

 ◽️Необхідність бути поруч із людиною, яка скаже як робити.

 ◽️Прагнення до досконалості.

 ◽️Почуття страху перед авторитетними людьми.

З чого розпочати вивчення своїх внутрішніх опор?

🔸Найкраще досліджувати свої опори разом із психологом, тому що може спостерігатися знецінення того, що людина має. Психолог допомагає все ж таки помічати і присвоювати те, що є. Але для початку можна самостійно обміркувати кілька питань:

➡️Що для мене важливе?

➡️Які в мене цінності?

➡️Які маю сильні сторони?

➡️Які заняття мені приносять радість та задоволення?

➡️Що я вмію?

➡️Чи помічаю я свої емоції та сильні реакції на якісь події? Які це події?

➡️Чи помічаю я різні тілесні реакції? Чи я розумію про що це?

🔸Відповівши на ці питання, буде основа для вибудовування внутрішніх опор та знайомства із собою. Деколи не відразу приходить відповідь на запитання, але обмірковування його — це вже початок.

©Психологія здоров'я

Психологічна вправа "Карта цінностей"

«Карти наративної практики» - це певні послідовні запитання, які були розроблені засновником наративної практики Майклом Уайтом. Вони допомагають перейти від опису переживань/певного досвіду до усвідомлення своїх сенсів, цінностей, життєвих принципів.

✅ Сьогодні, наприкінці тижня, ми пропонуємо тобі зробити свою особисту карту того цінного, що ти здобув/ла як результат своїх виборів, дій, певних події за останній період.

📍Візьми аркуш паперу, знайди комфортне місце, у якому тебе ніхто не потурбує, і приділи 30-40 хвилин свого часу тільки собі і своєму внутрішньому світу.    

1️⃣ Згадай події цього тижня, які викликають у тобі почуття задоволення, гордості, поваги до себе, або просто радості. Опиши їх коротко. Що ти робив/ла, у яких умовах, що вийшло з цього?

2️⃣ Задля чого ти робив/ла це? Чого хотілося отримати в результаті?

3️⃣ Що в цьому було найважливіше для тебе? З якими життєвими цінностями це пов’язано?

4️⃣ Як би виглядало твоє життями, якби ці цінності були реалізовані в ньому максимально?

5️⃣ Про що ти мрієш у зв’язку із цим? Про що говорять твої мрії про світ, людей в ньому, про тебе?

6️⃣ Чого прагнеш дотримуватись у своїх діях, виборах, щоб цінності/життєві принципи, які ти зараз усвідомлюєш, мали змогу максимально реалізовуватись у твоєму найближчому майбутньому?

7️⃣ Які мікро-рішення ти можеш прийняти прямо зараз, які допоможуть укріплювати ці цінності та піклуватися про них кожного дня?

8️⃣ Як ти можеш нагадувати собі про це?    

〰️З телеграмм - каналу "Психолог на зв'язку" 

Батькам першокласників. Що має вміти і знати дитина, яка йде до школи

Після запуску Нової української школи, всі діти в Україні йдуть до школи в 6-річному віці незалежно від здібностей. Перший клас, в якому дітям не задають домашніх завдань і не ставлять оцінок, розрахований на адаптацію. Але навіть з урахуванням такої лояльної програми, не всі дітки готові йти до школи в 6 років. 

У батьків є ціле літо для того, щоб підготуватися до школи і попрацювати над знаннями, яких не вистачає.

Наводимо декілька рекомендацій, що повинна вміти, і до чого має бути готова дитина, щоб у вересні цього року піти до першого класу. 

Формуємо корисні звички для психічного здоров'я