ПОВІДОМЛЕННЯ ДЛЯ ВСІХ БАТЬКІВ 📍

1 - Уникайте давати дитині все, що вона просить. Вона виросте, вважаючи, що має право отримати все, що хоче.

2 - Уникайте сміятися, коли ваша дитина говорить образливі слова. Вона виросте з думкою, що неповага - це розвага.

3 - Не залишайтеся нечутливими до поганої поведінки, яку вона може проявити, не сварячи її за погану поведінку. Вона виросте з думкою, що в суспільстві немає правил.

4 - Уникайте підбирати все, що ваша дитина зіпсує. Вона виросте, вважаючи, що інші повинні брати на себе відповідальність за її помилки.

5 - Не дозволяйте дитині дивитися будь-які програми на телефоні. Вона виросте з думкою, що немає ніякої різниці між тим, щоб бути дитиною і дорослим.

6 - Не давайте дитині всі гроші, які вона просить. Вона виросте з думкою, що отримати гроші легко, і без вагань піде на крадіжку заради них.

7 - Завжди уникайте ставати на її бік, коли вона ображає сусідів, вчителів, поліцію. Вона виросте з думкою, що все, що вона робить, правильно, а інші - ні.

Нехай наша праця над дітьми не буде марною🙏❤️

7 правил конструктивної сварки

Конфлікти – невід'ємна частина будь-яких взаємин, чи то дружба, сім'я, чи романтичні стосунки. Відсутність сварок може свідчити про те, що ви не ділитеся своїми справжніми почуттями або уникаєте близькості. Але важливо, щоб сварки були конструктивними, а не руйнівними.

Як же сваритися так, щоб це сприяло розвитку стосунків? Ось 7 простих, але важливих правил:

1. Фокус на головному.

Не дозволяйте одній сварці перерости в перелік всіх образ і невдоволень. Зосередьтеся на конкретній проблемі, яка виникла зараз.

2. Конкретика замість узагальнень.

Уникайте фраз на кшталт «ти завжди» або «ти ніколи». Вони лише підсилюють конфлікт. Говоріть про конкретні випадки та дії, які вас засмутили.

3. Повага до особистості.

Не переходьте на особисті образи та приниження. Критикуйте дії, а не людину. Висловлюйте свої почуття, не звинувачуючи партнера.

4. «Я-повідомлення» – ключ до порозуміння.

Замість «ти мене дратуєш» скажіть «я відчуваю роздратування, коли...». Такий спосіб дозволяє висловити свої емоції, не звинувачуючи іншу людину.

5. Чітке формулювання потреб.

Не чекайте, що ваш партнер здогадається, чого ви хочете. Висловлюйте свої потреби чітко та конкретно. Наприклад, «мені б хотілося, щоб ми більше часу проводили разом».

6. Тайм-аут – не слабкість, а мудрість.

Якщо емоції зашкалюють, зробіть паузу. Відійдіть, заспокойтеся, а потім поверніться до розмови. Це допоможе уникнути необдуманих слів та дій.

7. Вміння слухати – запорука порозуміння.

Не лише говоріть, а й слухайте. Спробуйте зрозуміти погляд вашого партнера. Ставте запитання, уточнюйте, покажіть, що ви дійсно чуєте.

Пам'ятайте, сварки – це не кінець світу. Важливо не накопичувати образи, а відкрито говорити про свої почуття, слухати партнера та шукати спільні рішення. Дотримуючись цих простих правил, ви зможете не лише ефективно вирішувати конфлікти, а й робити свої стосунки міцнішими.

Психологічні опори: з чого вони складаються та як їх віднайти у собі

Опори можуть бути зовнішні - це оточуючі люди, які підтримують нас та навколишня ситуація, у якій ми перебуваємо. Але ці опори не завжди стабільні, тому є більш надійні — внутрішні.

Внутрішні опори - це той психологічний фундамент, який допомагає встояти у складні періоди.

З чого вони складаються?

✔️Вміння розраховувати на себе.

✔️Світогляд та усвідомлення своїх цінностей. Це є орієнтиром, ґрунтуючись на чому ми приймаємо рішення та діємо.

✔️Набутий досвід (досвід справляти у важких ситуаціях, досвід успіхів).

✔️Знання та навички. Це розуміння того, що ми вміємо, з чим можемо впоратися.

✔️Знання про свої емоції, почуття та довіра до собі. Це дозволяє орієнтуватися у ситуації та діяти виходячи з усвідомленості.

✔️Віра в себе та внутрішня сила.

✔️Взяття відповідальності за своє життя, що дозволить не залежати від іншого і вибирати те життя, яке хочеться.

✔️Збудовані власні межі.

✔️Баланс життєвих сфер, що виконує роль страховки. Якщо в якійсь із частин життя негаразди, то можна спертися на іншу для того, щоб були ресурси на подолання їх.

🔸В основному зовнішні опори з'являються в дитинстві у вигляді турботи від дорослих. Там ми отримуємо комфорт і стабільність. З часом ця зовнішня опора інтегрується і стає внутрішньою, але так відбувається не завжди. 

Є кілька ознак, які можуть вказувати на втрату зв'язку зі своїми опорами:

 ◽️Залежність від інших людей;

 ◽️Спроба догодити всім;

 ◽️Необхідність бути поруч із людиною, яка скаже як робити.

 ◽️Прагнення до досконалості.

 ◽️Почуття страху перед авторитетними людьми.

З чого розпочати вивчення своїх внутрішніх опор?

🔸Найкраще досліджувати свої опори разом із психологом, тому що може спостерігатися знецінення того, що людина має. Психолог допомагає все ж таки помічати і присвоювати те, що є. Але для початку можна самостійно обміркувати кілька питань:

➡️Що для мене важливо?

➡️Які в мене цінності?

➡️Які маю сильні сторони?

➡️Які заняття мені приносять радість та задоволення?

➡️Що я вмію?

➡️Чи помічаю я свої емоції та сильні реакції на якісь події? Які це події?

➡️Чи помічаю я різні тілесні реакції? Чи я розумію про що це?

🔸Відповівши на ці питання, буде основа для вибудовування внутрішніх опор та знайомства із собою. Деколи не відразу приходить відповідь на запитання, але обмірковування його — це вже початок.

Вправи до дня щастя

20 березня відзначається неофіційне свято – Міжнародний день щастя.

Відомо, що бути щасливою – базова потреба кожної людини.

Тож приготувала для вас дві вправи, щоб легко і цікаво розпочати цей день.

Інтерактивна вправа "У пошуках щастя" створена на ресурсі Genially.

☝Є 5 слайдів із завданнями. На кожному слайді збільшується кількість варіантів, із яких потрібно обрати одну правильну відповідь: 3, 5, 7, 10 чи 12 варіантів.

❗Секретні слова-відповіді знаходимо за допомогою чарівних лінз. Рухайте по екрану лінзу, шукайте слова.

💥Якщо гадаєте, що це правильна відповідь, клікніть по лінзі. Відповідь правильна – вас переносить на новий слайд. Якщо неправильно, шукайте вірне слово далі.

https://view.genially.com/6413
e054be44a20013e33971
/interactive-content-u-poshukah-shastya

Вправа з асоціативними картами

Коли ви відчуваєте себе щасливими? Що для вас є щастя?

Оберіть із 4-х зображень те, що найбільше відповідає цьому стану. Коротко поясніть.

🤓 Вікові кризи: що насправді з нами відбувається? 🤓

Здавалося б, життя мало б іти за прямою лінією: дитинство → юність → дорослість → зрілість → старість. Але ні. Час від часу нас ніби «викидає» з колії: незадоволеність собою, кардинальні зміни бажань, сумніви, втрата сенсів. Це – вікові кризи. У кожному періоді життя ми стикаємося з новими викликами, які змушують нас змінюватися, переглядати свої цілі та адаптуватися до реальності.

Криза 3 років: перша боротьба за незалежність

Трирічна дитина відкриває для себе головне відкриття – вона не частина мами, а окрема особистість. Саме тому починається боротьба за незалежність: протест, небажання слухатися, спроби все робити самостійно. Батькам важливо розуміти, що цей період – не про «неслухняність», а про формування особистості.

Криза 7 років: вихід у великий світ

У цей період дитина починає сприймати світ не просто як місце для ігор, а як систему правил. Виникає розуміння обов’язків, відповідальності, з’являються перші страхи щодо власних невдач. Дитина може здаватися більш серйозною, ніж зазвичай, або навіть втратити інтерес до ігор – це спосіб пристосування до дорослішання.

Криза підліткового віку  12-17 років: хто я?

Це, мабуть, одна з найбурхливіших криз, яка зачіпає не лише саму людину, а й усіх навколо. Тіло змінюється, емоції стають неконтрольованими, з’являється гостра потреба у свободі. Саме в цей період формується відчуття власного «я», а бажання протестувати – це лише спосіб перевірити, чи приймуть тебе справжнього.

Криза 20-25 років: доросле життя без інструкції

Закінчується період безтурботної юності, і настає момент, коли потрібно «стати кимось». Але ким? Пошук себе в професії, стосунках, власних переконаннях може викликати розчарування та страх перед майбутнім. Найважливіше – зрозуміти, що не існує «правильного» сценарію, а проби та помилки – це нормально.

Криза 30 років: виправдані очікування чи ні?

У цьому віці багато людей починають порівнювати своє життя з уявними стандартами: кар’єра, сім’я, статус. Якщо реальність не відповідає очікуванням, може виникнути відчуття застою або бажання все змінити. Насправді це шанс переглянути свої справжні цінності та скоригувати маршрут без страху «почати заново».

Криза середнього віку (40-45 років): а що далі?

Ця криза відома своїми різкими змінами – люди змінюють професію, купують мотоцикли, шукають нові відчуття. Але за цим часто стоїть не просто жага пригод, а страх того, що найцікавіше в житті вже позаду. Насправді цей період може стати часом нового старту, якщо знайти для себе нові сенси.

Криза 60+ років: підсумки життя

На пенсії хтось розквітає і починає жити на повну, а хтось впадає в апатію. Втрата соціальних ролей, зміни у тілі та відчуття наближення старості можуть бути непростими. Проте цей період – це також можливість знайти новий зміст у передаванні досвіду, турботі про себе та вмінні насолоджуватися кожним днем.

‼Чи можна уникнути криз?

Ні. Але їх можна пройти усвідомлено. Кожна з них – це не кінець, а перехід на новий рівень. Чим більше ви слухаєте себе, тим легше проходити зміни.

А яка криза зараз у вас? 😉

Психологічний тест "Яке перше враження ви справляєте на людей"

Ви прагнете до самопізнання, але не знаєте, з чого почати? Пропонуємо вам пройти цікавий особистісний тест, який допоможе розкрити, як вас сприймають оточуючі при першому знайомстві. Ця інформація стане цінним інструментом для глибшого розуміння себе, виявлення сильних і слабких сторін вашого характеру, а також допоможе зрозуміти, як ви можете покращити свої комунікативні навички.

Хоча перше враження може бути оманливим, воно відіграє важливу роль у формуванні міжособистісних відносин, надаючи цінну інформацію як вашому співрозмовнику, так і вам самим. Для вашого співрозмовника перше враження слугує відправною точкою для формування думки про ваші риси характеру, стиль спілкування та наміри, що, безумовно, впливає на подальший розвиток відносин. Для вас це можливість поглянути на себе з боку, зрозуміти, яке враження ви справляєте на інших, і, за необхідності, скоригувати свою поведінку для досягнення бажаних результатів у спілкуванні.

Все, що вам потрібно зробити, – це уважно розглянути зображення чашок кави, представлене нижче, і вибрати ту, яка найбільше привертає вашу увагу. Дозвольте своїй інтуїції вести вас, і ви отримаєте цінну інформацію про себе.

Не поспішайте з вибором, відкиньте логіку і довіртеся своїм внутрішнім відчуттям. Тільки так ви зможете розкрити правду про себе.

Саморозвиток. 🤓 Чому бути в ролі жертви може здаватися вигідним? 🤓

 Це питання може здатися дивним, але спробуймо розібратися. Мова не про людей, які пережили справжнє насильство чи трагедії. Йдеться про ту життєву стратегію, коли людина несвідомо обирає роль жертви як спосіб взаємодії зі світом. Така поведінка формується не на порожньому місці: вона може бути наслідком дитячого досвіду, відсутності альтернативних моделей поведінки або навіть механізмом виживання в складних обставинах.

Бути в позиції жертви – це іноді зручно. Адже тоді не потрібно брати відповідальність за свої рішення, можна знайти винних у всіх негараздах: несправедливе суспільство, суворі батьки, жорстокий світ. Жертві співчувають, її підтримують, прощають слабкості. Вона отримує увагу й турботу, а ще – з неї менше питають. Якщо ти постійно в стані «мене образили», то згодом від тебе перестануть чекати дій. І це може здаватися вигідним.

Але є пастка. Така стратегія працює лише тимчасово. Люди втомлюються підтримувати тих, хто не намагається щось змінити. А той, хто довго живе у відчутті безсилля, ризикує опинитися сам на сам зі своїми проблемами.

Як змінити ситуацію? Важливо запитати себе: «На що я можу вплинути? А на що – ні?» Це про так зване коло впливу – розмежування між тим, що в наших силах, і тим, що поза нашим контролем. Якщо здавалося, що відповідь «нічого», то, можливо, настав час узяти відповідальність за своє життя.

І ще одна важлива річ. Просити про допомогу – це нормально. Але важливо конкретизувати свої потреби: не просто чекати співчуття, а чітко визначати, що саме допоможе змінити ситуацію.

Бо бути жертвою справді може здаватися вигідним. Але рівно до того моменту, поки ти не захочеш жити по-справжньому.