⭐ Перші три слова, які знайдете на картинці, підкажуть, куди давати фокус уваги для реалізації бажаного
😉 Пам'ятайте, завжди можна знайти свій індивідуальний сенс та глибший рівень розуміння загальних слів.
💬 Діліться у коментарях, які перші три слова ви побачили.
#підказка_несвідомого#ресурс #метафора_підказка
🔹Чому важливо говорити "ні"?
1. Захист власних меж
Коли ви постійно погоджуєтесь на те, що вам некомфортно чи небажано, ваші особисті межі стираються. У результаті це може призвести до емоційного вигорання та втрати себе.
2. Пріоритетність власних потреб
Ваш час і енергія – ресурси, які неможливо відновити. Коли ви кажете "так" чужим проханням, ви автоматично кажете "ні" своїм цілям, відпочинку чи навіть здоров’ю.
3. Побудова здорових стосунків
Щирість важлива у будь-яких стосунках. Якщо ви погоджуєтеся лише для того, щоб уникнути конфлікту, це може викликати роздратування, приховану образу та навіть зруйнувати довіру.
🔹А чому виникає почуття провини?
Соціальні очікування. Нас змалечку вчать бути ввічливими, "хорошими" і допомагати іншим. Відмова часто сприймається як щось егоїстичне.
Страх відторгнення. Ми боїмося, що наше "ні" змінить ставлення інших до нас.
Звичка догоджати. Для багатьох важливо бути "зручними" для інших, навіть на шкоду собі.
🔹Як навчитися говорити "ні" без почуття провини?
1. Пам’ятайте про свої межі
Перед тим як відповісти на прохання, запитайте себе: "Чи дійсно я хочу це зробити? Чи маю на це час і енергію?" Якщо відповідь "ні", це достатня причина відмовити.
2. Відмовляйте ввічливо, але впевнено
Не обов’язково виправдовуватися або довго пояснювати причини. Достатньо сказати:
"Дякую за пропозицію, але я не можу цього зробити".
"На жаль, у мене зараз немає на це можливості".
3. Розумійте свої пріоритети
Чітке усвідомлення своїх цілей та цінностей допоможе легше сказати "ні" тому, що їм не відповідає.
4. Тренуйтеся поступово
Починайте з дрібниць. Наприклад, відмовтеся від невеликого прохання, яке вам нецікаве. З часом це стане звичкою.
5. Не беріть відповідальність за чужі емоції
Важливо розуміти, що ваше "ні" може засмутити когось, але це не ваша відповідальність. Відмовляючи, ви просто ставите себе на перше місце, і це нормально.
Пам’ятайте, що сказати "ні" – це не прояв егоїзму, а жест турботи про себе. Навчившись захищати свої межі, ви не тільки збережете свої ресурси, але й будете більш щирими й чесними у стосунках.
А як у вас із цим? Легко відмовляєте чи відчуваєте провину? Напишіть у коментарях, як ви справляєтеся з такими ситуаціями!
У сучасному світі технології стали невід'ємною частиною нашого життя. Однак їхній вплив на дітей викликає чимало занепокоєння. Гаджети - це не лише зручний інструмент для навчання й розваг, але й потенційне джерело залежності.
🔹Чому діти залежні від гаджетів?
1. Миттєве задоволення. Ігри, мультфільми та соціальні мережі пропонують миттєве заохочення (яскраві картинки, звуки, лайки), що активізує "систему винагороди" в мозку дитини.
2. Брак альтернатив. Якщо в реальному житті дитина не має цікавих занять або недостатньо спілкується з батьками, ровесниками, гаджети стають основним джерелом емоцій.
3. Модель поведінки дорослих. Якщо батьки самі постійно користуються телефонами, діти наслідують їхню поведінку.
🔹Як залежність впливає на дитину?
👉Психологічно: знижується здатність концентруватися, зростає тривожність, можуть виникати проблеми із самоконтролем.
👉Соціально: дитина може уникати реального спілкування, що призводить до ізоляції.
👉Фізично: тривале сидіння перед екраном шкодить зору, поставі, сну, психоемоційному стану, і тд.
🔹Що можуть зробити батьки?
1. Встановіть чіткі правила. Обмежуйте час користування гаджетами, наприклад, 1-2 години на день залежно від віку.
2. Пропонуйте альтернативи. Замість гаджетів організуйте активні ігри, творчі заняття, чи прогулянки на свіжому повітрі.
3. Будьте прикладом. Мінімізуйте час використання телефону при дитині.
4. Вчіть відповідальному користуванню. Говоріть про переваги й ризики технологій, допоможіть дитині знайти корисні додатки.
5. Створіть "зони без екранів". Наприклад, під час сімейної вечері чи перед сном гаджети мають бути поза увагою.
✳️Головне - це баланс. Гаджети можуть бути корисними, якщо використовувати їх з розумом. А увага, підтримка та любов батьків допоможуть дитині вирости щасливою та гармонійною особистістю.
А як ви боретесь із залежністю від гаджетів у вашій родині? Діліться порадами в коментарях⤵️
Поміркуй про це й подивися ніби збоку на себе. Чи не є Ти мамою без ресурсу? Якщо є, шукай варіанти для змін. Вони точно існують.
Тож просто... ©Будь 👇
💚💛Притча "Щаслива мама"
Жила-була бідна сім’я. Дітей було багато, а грошей - не дуже. Бідна мати без кінця готувала, прала і голосно скаржилася на нещасне й важке життя.
Нарешті вона зовсім вибилася з сил і відправилася за порадою до мудреця: як стати хорошою матір'ю? Вийшла від нього мовчазна й замислена. І з того часу її як підмінили. І хоча грошей у сім'ї не додалося, і діти не стали більш слухняними, та мама більше не сварила їх, а на обличчі її розквітла привітна посмішка.
Близькі дивувалися тільки одному: раз в тиждень вона йшла на базар, а повернувшись, на весь вечір закривалася у себе в кімнаті. Дітей мучила цікавість. Одного разу вони порушили заборону і зазирнули до мами. Вона сиділа за столом, пила чай, їла солодкі цукерки та посміхалася.
"Мамо, що ти робиш? А як же ми?"- обурено закричали діти.
"Тихо, діти, тихо! Не заважайте! — спокійно відповіла вона. — Я роблю вам щасливу маму!"
Мораль: щоб віддати щастя іншим, потрібно виростити його в собі. Знайдіть час для себе!
Щоб була щаслива вся родина, у першу чергу треба, щоб щасливою була мама, особливо, якщо вона - вчителька!
Зібрано дієві 12 гарячих ліній психологічної допомоги України - за потреби фахівці нададуть стабілізацію, емоційну підтримку, іншу психологічну допомогу і також можуть спрямувати людину на подальшу роботу з психологом/психотерапевтом/психіатром.
Якщо Вас накриває під час обстрілів чи взагалі складно впоратись зі своїм емоційним станом чи є проблеми, питання які Вас хвилюють - Ви завжди можете скористатися допомогою фахівців!
Давайте розберемось.
🔻Розлад аутистичного спектра (або аутизм) – це порушення нейророзвитку, яке характеризується наявністю стійких дефіцитів соціальної комунікації та соціальної взаємодії, а також стійкими обмеженими, повторюваними та негнучкими моделями поведінки, інтересів та діяльності, які явно виходять за межі вікової норми.
Дитина народжується з аутизмом. Так, дійсно досі однозначно не визначені точні причини появи РАС, але цей стан викликають генетичні фактори (у 90% випадків) та фактори навколишнього середовища.
🔻В сучасному світі існують два основні міжнародні медичні документи, які описують РАС, це:
1) Міжнародна статистична класифікація хвороб та проблем, пов'язаних зі здоров'ям (англ. - International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems)- скорочено - МКХ 11 – набула чинності з 2022 року;
2) Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders) 5 видання (2013 року) зі змінами (від березня 2022) – скорочено DSM-5 TR.
❗️В Україні досі діє МКХ 10, яка була введена аж у 1993 році і суттєво застаріла. Але досі немає конкретної інформації, коли буде введена нова МКХ 11, що власне і створює багато проблем для кодифікації діагнозу аутизм. Через це дорослі аутичні люди теж не можуть отримати діагноз і їм ставлять або важке порушення інтелектуального розвитку або інші порушення психічного здоровʼя.
🔻ЯК БУЛО РАНІШЕ?
Раніше аутизм визначали як ПЕРВАЗИВНЕ порушення розвитку, тобто це порушення функціонування мозку, яке негативно впливає на здатність спілкуватися та навчатися.
🔻 Як називали раніше Розлад аутистичного спектра?
▪ Синдром Канера
▪ Дитячий аутизм
▪ Розлад аутизму
▪ Синдром Аспергера
▪ Дитячий дезінтегративний розлад
▪ Первазивне порушення розвитку неспецифічне.
🔻 ЯК досі закодований РАС в МКХ10, яка діє в Україні?
▪ F84.0 Дитячий аутизм (симптоми проявляються до 3-х років+ у дитини спостерігаються психофункціональні відхилення у взаємовідносинах, спілкуванні, наявна стереотипна поведінка)
▪ F84.1 Атиповий аутизм (початок у 3 роки і старше + нетиповий перебіг аутизму + виникає частіше у дітей з сильною затримкою розвитку (інтелектуального) або з тяжким розладом рецептивного мовлення)
▪ F84.5 Синдром Аспергера (порушення соціальної взаємодії + обмежені стереотипні інтереси + відсутність затримки розвитку мови чи інтелектуального розвитку)
🔻 СПЕКТРАЛЬНА МОДЕЛЬ АУТИЗМУ
Аутизм як спектральний розлад означає, що різноманітні труднощі функціонування можуть виражатися в різному ступені тяжкості у осіб з РАС. Прояви аутизму також можуть відрізнятися в залежності від віку, статі та культурного контексту, в якому проживає людина.
Наприклад, якщо ми уявимо лінію аутизму від 0 до 100, то
- 0 буде норма
- 10 буде легка ступінь аутизму
- 50 буде аутизм середньої тяжкості
- а 100 – глибока форма аутизму.
З цим поняттям не згодні представники аутистичного товариства, які заявляють про те, що одна і та ж сама людина в різні періоди життя та під впливом викликів соціуму може знаходиться і в глибокому стані аутизму, а з полегшенням ситуації та адаптацією умов - і в легкому.
🔻 ЯКА ІСНУЄ СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ РАС?
Слід відмітити що МКХ 11 та DSM-5 TR пропонують теж дещо різні класифікації РАС для визначення спектру аутизму.
🔻 1) DSM-5 TR використовує систему «рівнів ступеню тяжкості» для особи з РАС:
▪ 1 рівень – потребує підтримки
▪ 2 рівень – потребує суттєвої підтримки
▪ 3 рівень – потребує дуже великої підтримки.
🔻 2) МКХ 11 використовує дві осі – порушення інтелектуального розвитку та порушення мови:
▪ В залежності від порушень інтелектуального розвитку:
- РАС з порушеннями інтелектуального розвитку
- РАС без порушень інтелектуального розвитку.
▪ В залежності від порушень функціональної мови (тобто мови, яку ми використовуємо для вираження своїх особистих потреб та вимог):
- без порушень функціональної мови
- з незначними порушеннями функціональної мови
- з порушеннями функціональної мови (особа не може використовувати більше одного слова або скласти просту фразу)
- з майже повною відсутністю функціональної мови
- з повною відсутністю функціональної мови.
ВИСНОВОК
В будь-якому разі, з 2013 року в міжнародному медичному товаристві використовується спектральний термін – РАС (Розлад аутистичного спектра). Україна врешті решт теж має до 2027 року перейти на новітню МКХ.
❗️Тому заявляти, що РАС та аутизм це різні поняття – невірно.
Більш детально та просто на схемі.
