Психологічна просвіта: Хто така жертва? Як вона себе почуває і поводить?

Всі ми граємо в житті різні ролі, одна з них – прямо скажемо, не найпривабливіша – роль жертви. Напевно, серед ваших знайомих є люди, які її грають, а, можливо, і ви самі цим грішите. 

Позиція жертви — це внутрішній психологічний стан людини, коли вона не бере відповідальність за себе та своє життя і звинувачує всіх у своїх бідах.

Виділяють як мінімум 7 ознак, які допоможуть розпізнати жертву.

Жертва зазвичай…

1. Завчасно налаштовується на найгірше. Свідомість жертви налаштована на негатив, тому з будь-якої ситуації вона робить песимістичні висновки. Скарги на життя — це основна тема розмов жертви.

2. Постійно жаліє себе й намагається викликати жаль в оточення. Жертва постійно говорить тільки про погане. Вона й зовнішнім виглядом, і тоном голосу ніби просить, щоб її пожаліли.

3. Чекає на співчуття та допомогу. Жертва вважає, що все робить правильно. Проблема лише в тому, що люди її недооцінюють. Тому жертва часто ображається на всіх.

4. Часто перебуває у пригніченому настрої, засмучена та стривожена. Через постійну зосередженість на негативі жертва відчуває себе безпорадною майже в будь-якій ситуації. Люди-жертви страждають від різноманітних залежностей, бо не здатні змінити ситуацію. 

5. Страждає від психосоматичних порушень. У жертв часто щось болить. Загалом вони мляві й виглядають виснажено.

6. Вступає у нездорові стосунки. Жертва часто перебуває в аб’юзивних стосунках. Це відбувається тому, що вона підсвідомо шукає ту людину, яка своїм зневажливим ставленням буде підживлювати її почуття безпорадності.

7. Не вміє відстоювати особисті кордони та не поважає кордони інших. Жертва зазнає втручання у свій особистий простір, хоча і вважає це несправедливим. Але водночас дуже часто поводить себе нетактовно у стосунках з іншими людьми.

Тим, хто хоче  позбутися ролі жертви, варто зробити лише кілька кроків – щоправда, простими їх назвати не можна, але і результат, який ви отримаєте, буде коштувати докладених зусиль. Якщо ви впізнали себе, то … Почніть працювати над собою вже зараз🌸!

Як вийти з ролі жертви:

Крок перший – усвідомити, що відповідна проблема у вас є. Якщо ви розумієте, що граєте її у своєму житті і, більше того, вона вам заважає, вважайте, півсправи вже зроблено. 

Крок другий: взяти відповідальність за своє життя на себе. Жертва завжди хоче, щоб за її життя відповідали інші, оскільки вона сама, така бідна і нещасна, зробити це просто не в змозі. Мало того, що це значно полегшує життя, оскільки самій жертві не потрібно докладати жодних зусиль для вирішення нагальних життєвих питань і проблем, так ще й відкриває широкий простір для маніпуляцій – в разі чого завжди можна сказати людині, що їй допомагала: "А якби не ти, все могло б скластися добре!" Але попри всю зручність такого стану, тим, хто хоче вийти з ролі жертви, потрібно навчитися брати відповідальність за своє життя на себе: самостійно вирішувати, як вчинити, і відповідати за кожен свій вчинок, якщо він виявиться помилковим.

Крок третій: потрібно припинити в усіх своїх неприємностях, проблемах і бідах звинувачувати інших людей, що винні всі навколо, і тільки сама жертва завжди ні до чого. Звичайно, ніхто не закликає картати за все себе, оскільки така поведінка буде іншою психологічною крайністю, але до розбирання кожної такої ситуації потрібно підходити об'єктивно, вирішуючи, в чому не мали рацію ви, а в чому – інші люди. Але починати в будь-якому разі потрібно з себе.

Крок четвертий: припинити скиглити і скаржитися. Людина, що грає роль жертви, весь час ниє і скаржиться – це одна з ознак цього "амплуа". Вони не можуть говорити ні про що, крім своїх бід і напастей, і з будь-якою людиною в будь-якій ситуації вони говорять тільки про це. При цьому їх зовсім не турбує той факт, що оточенню це, по-перше, нецікаво, а по-друге, неприємно: у кожного є свої проблеми, і не вийде нічого хорошого, якщо ми будемо навантажувати ними одне одного. Тих, хто постійно скаржиться на своє життя, люди рано чи пізно починають уникати. Аби подібного не сталося, потрібно змінити тон спілкування з мінорного на мажорний – припинити скиглити і скаржитися.

Крок п'ятий: знаходити хороше в поганому. Якщо ви пройдете всі попередні етапи і навчитеся не скиглити, не скаржитися, не звинувачувати інших і брати відповідальність за своє життя на себе, не намагаючись звалити її на оточення, наступний ваш крок: навчитися знаходити хороше навіть у поганому. Скажімо, сталася якась неприємність – що робити в такому випадку? Існує два основних сценарії: можна почати жаліти себе, перетворюючись на бідну і нещасну жертву, а можна спробувати відшукати в тому, що трапилося щось позитивне, що за нагоди можна буде використовувати. Звичайно, шукати хороше в поганому – не найлегше завдання, але тим, хто витрачає час не на стогони і заламування рук, а на розрахунок і аналіз, вдається її вирішити.

Крок шостий: вірити в себе. Віра в себе не завадить нікому, але для жертви, яка вирішила позбутися своєї ролі, вона особливо важлива. Її завдання – усвідомити: все, що з нами трапляється, в більшості випадків залежить від нас – точніше, від нашого внутрішнього настрою стосовно себе самих. Чим частіше ми налаштовуємося на погане, тим більше це погане отримуємо, і навпаки.

Крок сьомий: навчитися перемикатися. Не варто весь час "варитися" у своїх проблемах, навіть якщо вони дуже серйозні, і вам здається, що ви ніколи з них не вирветесь, хоча насправді це, швидше за все, не так. Просто чим глибше ви занурюєтеся в проблему, тим серйознішою вона вам здається, та й самі ви через це все більше й більше перетворюєтеся на жертву, з ролі якої хочете вийти. Вчіться перемикатися з того, що вас хвилює, на інші теми. Ще краще подумати про що-небудь приємне, наприклад, про літній відпочинок – зазвичай, він у всіх викликає приємні емоції, а значить, допоможе вам не страждати від жалю до себе.