👶 1-3 роки: агресія як частина розвитку
У цьому віці діти не вміють говорити про свої почуття, не знають, як діяти, коли щось іде не так - тому можуть штовхати, кусати, бити. Це їхня «мова дій».
🔷 Можливі причини:
- фрустрація через неможливість висловити себе;
- перевтома, голод, надмірне збудження;
- вивчення причинно-наслідкових зв’язків: «що буде, якщо вдарю?».
🔷 Що робити:
- чітко й спокійно сказати: «Бити не можна. Можна сказати: я злюсь»;
- навчати слів для почуттів: злий, сумний, не хочу;
- заспокоїти і показати альтернативу: «Можна стукати подушку, а не людину».
🧒 3-6 років: перевірка меж і копіювання
Дитина вже знає більше, але ще не завжди вміє керувати емоціями. Вона пробує різні ролі, іноді - агресивні, які бачить у мультфільмах або серед інших дітей.
🔷 Можливі причини:
- бажання привернути увагу;
- помста: «Мене вдарили - я теж»;
- невміння домовлятись, страх програти;
- копіювання дорослих чи медіаперсонажів.
🔷 Що робити:
- навчати вирішувати конфлікти словами;
- бути прикладом - не кричати, не ляскати по руках;
- створити «куток спокою» чи техніку зупинки: «Стоп. Подихай. Скажи, що хочеш»;
- похвалити за спробу домовитися.
🧑 6-10 років і старші: соціальна агресія
Діти вже розуміють, що роблять, але можуть використовувати агресію як спосіб досягти цілі або помститися. Тут уже варто бути уважним до контексту: що відбувається в школі, вдома, з друзями?
🔷 Можливі причини:
- занижена самооцінка;
- булінг (дитина або жертва, або наслідує агресора);
- проблеми в сім’ї;
- психологічне напруження, страх, відчуття безсилля.
🔷 Що робити:
- не лише забороняти, а й досліджувати: «Що ти відчував перед тим, як ударив?»;
- проговорювати наслідки вчинків: «Ти отримав бажане, але якою ціною?»;
- у складних випадках - залучити психолога.
Немає коментарів:
Дописати коментар